У листопаді до Верховної Ради звернувся голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь з ініціативою розпустити облраду п’ятого скликання й провести дострокові вибори. Свої дії він мотивував тим, що керівництво облради ігнорує рішення конференції блоку «Наша Україна», прийняте в серпні 2007 р. стосовно позбавлення повноважень 10 депутатів, які не ввійшли у склад фракції цього блоку, а також нехтує рішеннями обласної територіальної виборчої комісії, судових інстанцій, вимогами прокуратури про усунення цих порушень.

Це перший випадок після 2006 року коли орган місцевого самоврядування розпускається і переобирається Причина проста – постійна напруга в облраді та неможливість проведення сесійних засідань.

 Коаліцію обласної ради створили депутатські фракції БЮТу та КУНу. Саме ті 10 депутатів, що пройшли до Облради за списком блоку «Наша Україна» і не ввійшли до фракції.

 18 грудня минулого року Верховна Рада України прийняла постанову про проведення 15 березня 2009 р. позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради. А вже 2 лютого 2009 року голови фракцій Блоку Юлії Тимошенко і Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» Іван Кириленко та Микола Мартиненко зареєстрували проект Постанови Верховної Ради «Про визнання такою, що втратила чинність Постанова Верховної Ради України «Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради». Аргументація депутатів полягає у відсутності грошей на вибори та їх дестабілізуючих наслідках для регіону.

Проте, партії які мають реальні шанси покращити свої показники на виборах заявляють про те, що БЮТ і «Наша Україна» просто злякалися програшу на виборах.  Рейтингові позиції учасників виборчих перегонів у Тернопільській області за різними даними є такими: БЮТ – більше 20%, ВО «Свобода» - більше 17%, менше 7% набирає блок УНП, прохідний бар’єр мають шанс подолати «Єдиний центр» та Партія регіонів.

Які цікаві нюанси на цих виборах, і чим вони цікаві для нашого регіону?

1)          Нарешті буде видно реальний рейтинг політичних сил напередодні Президентських виборів.  Зважаючи на те, що основна маса електорату БЮТ та «Нашої України» знаходяться саме в Західній Україні, то шанси цих політ сил і їх лідерів на продовження політичного життя досить примарні.

2)          Вихід на арену нових для українського політичного простору політ сил. Перш за все це стосується ВО «Свобода» які реально мають шанс як мінімум зайняти третє місце на цих виборах (хоча за всіма прогнозами буде таки друге місце). Також, можливість провести перше випробування у виборчих жорнах для політичного проекту «Фронт змін»,  екс спікера парламенту Арсенія Яценюка, та партії Балоги «Єдиний Центр».

3)          Можливість випробувати нові виборчі технології напередодні президентських виборів.

У всіх цивілізованих країнах світу місцеві вибори є індикатором, який показує політичним силам правильність чи хибність їхньої політичної позиції. Відповідно до результатів місцевих виборів Партії стараються змінити свої кроки щоб покращити чи втримати рівень підтримки.

Для України це новий досвід, оскільки місцеві вибори у нас завжди проводились одночасно із Парламентськими, тому якщо їх результати і відрізнялись, то лише зважаючи на регіональні особливості. Достроковий плебісцит на місцевому рівні проводився хіба для виборів мерів і ті, якщо співпадали в часі із всеукраїнськими ставали ареною гострої політичної боротьби (згадаємо мерські вибори у Мукачевому)

Львівщина, є тісно пов’язана з Тернополем. Перш за все це стосується її політичної орієнтації. Тому, ми можемо для себе зробити ряд висновків із майбутніх тернопільських виборів.

Безперечно, факт зниження рейтингів БЮту та «Нашої України» змусить львівський електорат шукати альтернативу. А факт їх зниження є очевидним, варто згадати хоча б вибори міськради та мера Києва на яких «Наша Україна не пройшла 3% бар’єру.

Головний посил який вони дадуть для Галичини – це розвінчання міфу про непрохідність малих партій.

ВО «Свобода» зайнявши, фактично, опозиційну нішу у львівському політичному просторі (адже, фракції Свободи як в міській так і обласній раді не входять в сформовані більшості) забезпечили з самого початку досить великий простір для маневрування. Постійна критика місцевої влади і методичне нагадування про себе приносять свої плоди у вигляді підвищення рейтингових показників. Факт фактичної «перемоги» на Тернопільщині (адже Свобода в 2006 році не пройшла до Тернопільської Облради, тому будь який результат буде вважатися перемогою) Дасть можливість продовжити тиск на суспільство переконуючи, що вони таки пройдуть до Парламенту.

«Фронт змін» Арсенія Яценюка нарешті має можливість зробити перевірку на міцність свій проект. Харизматичність і новизна обличчя лідера цієї політичної сили дає можливість сподіватися на те, що вона таки займе свою нішу в українській політиці.

Решта політичних син наврядче скористають з даних виборів.

Вибори є найкращим та найбільш об’єктивним соціологічним дослідженням. І хоча це місцеві вибори і в найменшій області України, проте їхні результати  можуть суттєво вплинути на розстановку політичних сил напередодні Президентських виборів.