Одинець Дар'я Петрівна

Запорізький національний університет

м. Запоріжжя

Ні для кого, не є секретом те, що нині Україна перебуває в стані економічної та політичної кризи.

І як завжди в таких ситуаціях люди задаються питаннями: «Хто є винуватцем нинішньої ситуації?», «Як довго буде тривати криза?», «Чи є якісь шляхи виходу з неї? А якщо є, то які?» і т.д.

На мою думку, кризова ситуація в Україні є наслідком впливу не лише зовнішніх економічних чинників, котрі, як вважають більшість експертів, спричинені кризою неповернення іпотечних кредитів у США, які у неконтрольованих обсягах надавалися банками громадянам держави.

Я вважаю, що в нашій країні криза набула загальномаштабного характеру, так як нестабільність економічної ситуації підсилюється також політичними, соціальними, демографічними чинниками.

Можна з упевненістю говорити, що однією з основних причин розвитку і поглиблення кризи в Україні є непослідовність і невиваженість державної політики.

Так тут, слід звернути увагу на те, що значний вплив на теперішню економічну та політичну ситуацію нашої країни має ще спадщина колишнього СРСР. Україна з перших років своєї незалежності мала недосконалу політичну та економічну систему. На мою думку, це було спричинено тим, що нову державу будували ті ж самі еліти, котрі були у влади при СРСР. Вони не мали достатнього професіонального досвіду для формування нового демократичного суспільства.

Також, не мало важливим являється те, що завдяки нашим посадовцям про Україну складається не найкраще враження в світі, так як у нас одні представники влади говорять одне, а інші зовсім їм протилежне. І, як наслідок, закордонні політики потім не знають на кого орієнтуватися, і які приймати рішення. То, хто ж захоче допомагати і мати справу з такою країною, де постійна нестабільна політична ситуація є нормою?

Тож в першу чергу винуватцями нинішньої ситуації являються наші посадовці. І до помилок, котрі вони допустили відносяться не тільки промахи в економічній сфері, а в першу чергу це їхня політична діяльність.

Тут слід звернути увагу на те, що наша влада при здійснені державної політики спочатку керується власними амбіціями. Для них, на мою думку, головною метою є спочатку збагачення власного капіталу, завоювання авторитету, а вже потім розглядаються інтереси народу.

Як я вважаю, така ситуація стала можливою й через занадто низькі моральні стандарти нинішнього українського політикуму, його незрілість та невідповідність його дій стандартам демократичного життя. Нажаль, суспільство вимушено спостерігати приклади, коли люди, покликані розробляти і приймати Закони та забезпечувати їх неухильне виконання, публічно їх порушують. Внаслідок цього поглиблюється  неповага до Закону, неповага до держави, її інститутів, уряду, прокуратури, суду.

Також треба звернути увагу на те, що статті нашої Конституції часто суперечать одна одній. І тоді виходить, що наші посадовці часто нехтують Конституцією та законами України, бо праві як одні, так і інші.

Дуже важливим являється також те, що за обвинуваченнями політиків у безвідповідальності на другий план відійшло питання відповідальності самих громадян. У нашій країні ще не склалися стійкі традиції поваги до Закону. Тобто, для того, щоб реалізувати щось глобальне та змінити існуючу ситуацію треба починати реформування знизу, від громадян, від їхньої політичної свідомості, від формування у них поваги до політичної еліти. Але для того, щоб це сталося слід кожному політику починати зміни з самого себе. Тобто, слова підтверджувати діями, бути послідовними у своїй діяльності, бути ближче до народу.

Слід відмітити, що в останні півроку закриваються заводи, збанкрочуються приватні підприємства і як внаслідок втрачаються робочі місця, людям затримується заробітна плата або ж виплачується не в повному обсязі, їх відправляють у безкоштовні відпустки, знижується рівень життя населення.

Зараз люди знаходяться в небутті, зростає злочинність, пияцтво, наркоманія, падає моральність населення.

Серед причин, які поглиблюють економічну кризу в Україні не можна не врахувати і демографічне становище. Так, наприклад, через кризовий стан економіки та відсутність реальної державної підтримки науки та освіти, прискореними темпами йде виїзд за кордон молоді, кращих спеціалістів та фахівців, які не можуть в повному обсязі реалізувати свій потенціал в нашій країні або ж отримати бажаний заробіток за свою працю. Також, зменшується народжуваність, зменшується кількість шлюбів, йде старішання населення.

Таким чином, слід зробити висновок, що, на мою думку, для виходу з кризи можуть бути зроблені наступні кроки:

·                    Підвищити рівень моральності громадян

·                    Підвищити рівень політичної культури в Україні

·                    Об'єднання посадовців, досягнення серед них узгодженості в діях заради подолання кризи

·                    Підвищувати повагу до нашої країни закордонних діячів

·                    Створити сприятливий інвестиційний клімат, з метою збільшення притоку іноземного та внутрішнього капіталу в Українську економіку

·                    Давати змогу молодим спеціалістам самореалізуватися

Але до всього цього треба додати, що, на мою думку, сьогоднішня політична криза несе в собі не лише негативні наслідки. Українське суспільство має розумно її використати і перетворити цей переломний момент в шанс власного оновлення та оздоровлення.